Література в особах: а. Т. Твардовський, «василь тьоркін»

Більшість радянських творів про Велику Вітчизняну війну, крім суворої, глибоко реалістичною правди життя, відрізняє особливе почуття, ще Толстим певний як «прихована теплота патріотизму». Воно виявлялося в тій щоденній роботі, яку виконував кожен боєць (будь то простий солдат або офіцер високого чину) і яка називалася дуже ємко: «захищати Батьківщину». Про нелегкій солдатському подвиг, про незгасимої віри в Перемогу, про жорстокості війни і непохитний російською характері розповів в своїх творах один з кращих радянських поетів А. Т. Твардовський. Розповів від імені народу, тому і поеми його, і вірші, і ліричні замальовки теж стали глибоко народними, т. К. Відображали дух радянської країни, кожного її громадянина.

Твардовський Василь ТьоркінПоема і її герой

Поет своєї епохи, затаврував її, - таким є, на думку критиків і сучасників, А. Т. Твардовський. «Василь Тьоркін» його - мабуть, саме народне, найталановитіший, ідеологічно витримане і в той же час неупереджене твір. Якщо в поемі «Країна Муравия» автор намагався оспівати новий лад на догоду основної лінії партії, прославити насадження колгоспів і радгоспів, позитивно відгукнутися про колективізацію, то в наступних творах поет більш критичний і принциповий. Замість барвистих, лубочних, псевдожізнерадостних картин він створює безліч поетичних ліричних замальовок і збирає матеріал для такого твору, в якому можна було б відобразити без лукавства дух свого покоління, його перемоги, злети, досягнення. Саме таку нову поему задумав А. Т. Твардовський. «Василь Тьоркін» став цим геніальним втіленням авторського задуму. Друга назва - «Книга про бійця».Твардовський Василь Тьоркін аналіз Будучи сам кореспондентом-фронтовиком, письменник не раз брав участь в армійських операціях, потрапляв під обстріл, бився в боях, бував поранений, виходив з оточення. Приїжджаючи в різні військові частини, зустрічаючись з людьми, спілкуючись, спостерігаючи за ними в критичні хвилини, він збирав матеріал не тільки для публіцистичних статей, але і накопичував враження для свого дітища. Головний герой почав свою літературну життя ще в 1939-1940 рр., Коли колектив авторів придумав образ солдата-жартівника, учасника Фінської кампанії. Був серед них і А. Т. Твардовський. Василь Тьоркін - таке ім`я дали солдату члени редколегії однієї з ленінградських газет. Жартівливі замальовки його буднів стали користуватися у читачів газети популярністю. І коли Твардовський зібрався серйозно зайнятися поемою, узагальнити зібраний більш ніж за рік Вітчизняної війни матеріал, то саме Тьоркіна він вирішив зробити головним героєм. У вересні в «Червоноармійській правді» вийшли перші глави нового твору і відразу припали до душі читачам-фронтовикам і тим, хто знаходився в тилу. Уривки з неї зазвучали по радіо, читав їх на авторських зустрічах з фронтовиками і сам Твардовський. Василь Тьоркін - відважний боєць, балагур-життєлюб, говорить приказками, що сиплються приказками, був настільки типовий і реалістичний, що в ньому бачили справжню людину, хорошого знайомого автора. А завдання, яке ставив перед собою поет, - розповісти про війну правдиво, якою б гіркою правда ця не була, - ще більше надавала твору життєвості.

дух твори

Поема зверталася до найпотаємніших струнах серця фронтовика-солдата: замальовки сільських пейзажів, сцени сінокосу і «Вечірки» під гармоніку, веселі посиденьки з балакучими дівчатами нагадували рідний дім, щасливу довоєнну життя. І солдати там, на передовій, особливо чітко розуміли, що борються вони за свій будинок, за рідних і близьких, за те добре, мирний час, яке було у них відібрано війною. Тому «Василь Тьоркін» (Твардовський добре розумів це) діяв набагато сильніше на уми і серця фронтовиків, ніж найгучніші агітаційні промови і заклики. І ще один важливий факт. Поема не тільки говорила про гіркоту втрат, про те, як «люди теплі, живі» йшли на дно (глава «Переправа»), а й допомагала відчути, зрозуміти: далеко, за сотні і тисячі кілометрів від лінії фронту, кожного солдата чекають вдома , люблять, дуже переживають і пишаються. Цей народний дух, який вчувається в кожному віршованій рядку, був відчутий і зрозумілий читачами. За це і полюбилася вона всім: від зрілого, бувалого солдата, до юного і захопленого підлітка, ображеного на свій вік за те, що війна закінчиться без нього.Василь Тьоркін Твардовський

художні особливості

Поема вражає легкої, ритмічної, пластичною манерою оповіді і зовсім віртуозним володінням народної розмовною мовою. У цьому плані справді народний поет Твардовський! «Василь Тьоркін» (аналіз якого дано в статті) написаний так, що, не дивлячись на віршовану форму, кожен образ, кожне слово було зрозуміло простим читачам і западало глибоко в душу. Уміло поєднуючи високий пафос з простонародними виразами, народним гумором, споконвічної російської промовою, поет створює дивовижний мовної сплав, характерний для його творчості. Ліричність і публіцистичні нотки, оповідному інтонації гармонійно поєднані найкращим віршованим розміром - хорі, характерним для частівок і приповідок. Поема про народ і для народу - так зовсім справедливо оцінено твір одного з кращих представників радянської літератури.


Оцініть, будь ласка статтю
Всього голосів: 65