Особливості наукового пізнання: сутність та значення

Коли говорять про науці як соціальному інституті, про засоби придбання нею інформації, то, як правило, її порівнюють з нашим повсякденним пізнанням. Незважаючи на їх тісний зв`язок, більш того, абсолютну необхідність кожного з цих рівнів, вони можуть бути чітко розділені. Саме в такому порівнянні найкраще простежуються особливості наукового пізнання.

особливості наукового пізнаннябуденне пізнання

Такий вид є базовою, первинною формою пізнавальної діяльності особистості. Звичайно, найлегше простежити його на прикладі дітей, що проходять активні етапи первинної соціалізації. Однак буденне пізнання притаманне абсолютно кожній людині будь-якого віку, поки він зберігає здатність до сприйняття інформації. Звичайним пізнання називають той самий процес придбання необхідних у повсякденному житті знань і навичок. Такий доробок найчастіше обумовлений лише емпіричним досвідом і не має абсолютно ніяких теоретичних обґрунтувань і тим більше систематизації. Наприклад, будь-яка розумна доросла людина усвідомлює, що не слід торкатися до розпеченого об`єкту, проте далеко не кожен вільно орієнтується в законах термодинаміки. Всі ми користуємося комп`ютером, але не всі розуміємо фундаментальні принципи його роботи. Таким чином, буденне пізнання часто є поверхневим нагромадженням особистого досвіду, основних навичок для нормального життя в суспільстві і здорового глузду.

засоби наукового пізнання

Особливості наукового пізнання

Ця категорія зовсім інша. Особливості наукового пізнання припускають прагнення до критичного осмислення ідей і теорій, чіткої систематизації його структури, об`єктивності поглядів. Тут є абсолютно неприйнятною будь-яка недомовленість або нерозуміння процесів (економічних, суспільних, фізичних). Важливою характеристикою будь-якої наукової діяльності є теоретичне обґрунтування процесів, що відбуваються, виведення їх закономірності і як найвища точка - прогноз майбутньої послідовності подій. Так, наприклад, особливості наукового пізнання економічної теорії ведуть до вивчення всієї області відповідних відносин в суспільстві і безпомилкового передбачення процесів інфляції, економічних депресій (а значить, і можливості уникнути їх або пом`якшити). Вивчення історичного досвіду дарує нам розуміння соціальної еволюції, походження права і держави. Точні дисципліни на кшталт математики та фізики і зовсім привели людство до польотів в космос і приборкання атомної енергії.

особливості наукового пізнання в філософії

Особливості наукового пізнання в філософії

Однак сувора детермінованість пізнання і критичне осмислення фактів далеко не завжди були притаманні людині. Більш того, більшу частину своєї історії авторитарна влада і догмати релігійного мислення традиційних суспільств сковували наукове пізнання. Безумовно, в стародавніх суспільствах Вавилона, Єгипту, Китаю, Індії існували деякі задатки такого підходу, однак повноцінне його народження пов`язують з філософією античного мислителя Аристотеля. Для останнього засобу наукового пізнання полягали не просто в сукупності чуттєвих відчуттів і умоглядних висновків, але і в критичному міркуванні над сутністю речей, приведення всього до єдиного, несуперечливого цілого. Саме Аристотелем була вперше розроблена логіка як наука, значення якої важко переоцінити і сьогодні.


Оцініть, будь ласка статтю
Всього голосів: 71